ми

нас, займ. особ. 1 ос. мн.

1) Уживається для називання двох чи багатьох осіб разом із тим, хто говорить. || Уживається на позначення групи людей, зв'язаних спільним походженням, заняттями, поглядами і т. ін., до якої входить і мовець. || Уживається для називання неозначеної особи.

••

У нас — у нашій сім'ї, країні, у нашому суспільстві тощо.

2) Разом із прийм. "з" та оруд. в. ім. або іншого займ. означає: я і ще хтось один.

3) Уживається замість "я": а) в авторській мові (у розповіді, науковому викладі); б) (розм.) часто для підкреслення поважності своєї особи; в) (заст.) в офіційних документах від особи монарха; у мові монарха; г) у жартівливо-іронічних висловах.

4) жарт. Уживається замість займ. 2 або 3 ос. одн. в емоційно-експресивному мовленні.